Дмитро Ярош – Зеленському: Володимире, я вже «замахався» звертатися до тебе. У мене зараз стан людини, яка має прийняти для себе остаточне рішення: «Бути чи не бути»

0
515

Зараз в голові декілька думок:

– не сприймаю екзальтаціі, паніки, хамства, фальші;

– думка людей, які після багатьох років війни з Росією стоять на проросійських позиціях, мене геть не цікавить; «по Росії ностальгія – чемодан, вокзал, Росія…» Бидлу – бидляче. Іншого не буде…

– сьогоднішня поведінка влади, у більшості, ідентична діям влади минулої; деколи здається, що влада Зеленського – це реінкарнація влади Порошенка;

– разом зі своїми побратимами, неодноразово висловлював готовність до конструктивної державницької співпраці з існуючою владою; «надія вмирає останньою»…

– у випадку зради владою нашої Держави, готовий до Повстання; хоч дуже не хочеться…

– Україні вкрай потрібний об’єднаний, державницько-патріотичний, понадпартійний Рух; без такого обєднання наша Держава приречена на силове протистояння;

– не сприймаю, коли патріоти з різних громадсько-політичних середовищ гризуться між собою та роблять один з одного ворогів; Геть чвари! Хай живе Україна!

– серед так званих «Слуг народу» значна кількість Патріотів України, але й ворожого елементу там достатньо. Сподіваюсь, що природний процес відділення «зерен від полови» пройде найближчим часом і не все буде так погано, як вимальовується, для цієї «партії».

– військові, працівники СБУ, МВС, СЗР , антикорупційних органів не мають виконувати злочинних наказів, котрі протирічать Закону Божому, Національним інтересам українського народу та Конституції Украіни; їх виконання – є Злочин! Це я про відступ, здачу відвойованих територій, виконання політичних замовлень тощо…

– «золотим фондом» нашої нації є Воїни і Волонтери, які стали на захист Держави. Неповага до них – це зрада українського народу.

І на завершення.

Володимир Зеленський – президент, якому, навіть, по закону лишилося бути на своїй посаді вже на пів-року менше. Мені, справді, дуже хочеться, щоб ті добрі речі про які він говорив і говорить – були реалізовані. Але, іх виконання не має принести в жертву Честь і Гідність украінськоі нації.

Володимире, я вже «замахався» звертатися до тебе (до війни ми спілкувалися на «Ти») в надії почути хоч щось у відповідь. У мене зараз стан людини, яка має прийняти для себе остаточне рішення: «Бути чи не бути»… Нас таких, які зараз приймають рішення – десятки і сотні тисяч.

Врешті, йдеться про долю всього українського народу і нашої державності.

Прошу, почни спілкуватися з тими, хто бачить трошки далі за межу свого «хутора» і готовий на самопожертву заради Нації та Держави.

Слава Україні!

Р.S. Друзі та подруги, вибачте за деяку сумбурність своїх думок! Накипіло…

Дмитро Ярош

Понравилась ли Вам новость?

Поставить оценку

Результат / 5. Проголосовало: